Мамам про Здоровье



      

У відомого американського консультанта по сімейним відносинам професора Гери Чепмена є дуже цікава й популярна книга «П'ять мов любові». У ній він розповідає, як досягти гармонічних відносин у родині між чоловіками за допомогою п'яти способів вираження своєї любові - п'яти «мов любові». Він називає їх так: «час» - спільне времяпрепровождение й спілкування, «слова заохочення» - підтримка й схвалення дій і старань ближнього, «подарунки» - дарування подарунків і делание сюрпризів, «допомога» - побутова повсякденна допомога в справах, «фізичний дотик» - будь-який фізичний контакт, від постукування по плечу до інтимних відносин

Доктор Чепмен говорить, що в кожного з нас переважає одна такий «мова любові», що для нас найбільш важливий і емоційно значимо, і саме з його допомогою ми здатні розуміти, що нас люблять. Професор проводить наступну аналогію: коли чоловіки розуміють мову один одного й намагаються говорити й діяти так, як потрібно їхній другій половинці, те їх метафоричний «посудина любові» повний позитивних емоцій із цього приводу й у родині панує щастя й гармонія

Однак не тільки чоловіки можуть користуватися цією теорією, вона так само може бути застосовна й до всієї родини в цілому. У зв'язку із цим виникає питання: «А що щодо малюків? Малюки теж розмовляють різними мовами любові?» І доктор Чепмен відповідає ствердно: «Звичайно».

Давайте спробуємо розглянути, як малюки можуть реагувати на різні прояви нашої турботи й любові, що їм може бути важливіше й потрібніше з нашої турботи і як можна навчитися це розуміти й розпізнавати. І спробуємо перекласти теорію професора Чепмена на приклади реальних життєвих відносин між малюком і батьками

Для початку понаблюдайте за своїм малюком: чого він частіше просить від вас, якого уваги вимагає, як він проявляє свою любов сам. Отже, давайте підемо по порядку

Слова заохочення Не важко припустити, що поки малюк встає на ноги, робить перші кроки, виводить перші букви, учиться в школі, все це час він робить масу помилок, допускає купу ляпів, неввічливостей, неточностей і т.п. І це зрозуміло, адже він практично нічого не знає про життя, його треба всьому вчити. І як ми звичайно його вчимо: «це не можна робити», «подивися, як ти перемазався», «будеш так учитися, не надійдеш в інститут» - тобто ми постійно його обсмикуємо, пояснюємо, робимо зауваження, критикуємо. І часом за такими «виховними моментами» на похвали не залишається місця

Але ж багатьом малюкам просто життєво необхідно чути слова заохочення у свою адресу навіть за самий маленький дріб'язок: «молодець, що так зробив», «не вийшло, нічого, постарайся, ти ж розумник». Недолік схвальних зауважень може обернутися дуже більшими комплексами в дорослому житті вашого чаду. Так що частіше хвалите вашого малюка, подбадривайте. Особливо це важливо робити тим, чиї малята постійно запитують «я молодець?», «я в тебе гарний», хто відразу несе показати мамі свої вироби, просить подивитися його малюнки, гордо хвастається, що встиг зробити уроки швидше звичайного й так далі.

Час Тут мова йтиме про спільний времяпрепровождении, коли батько бере активну участь у заняттях малюка. Якщо ваш нащадок постійно вимагає участі в його справах, крихітка тягне свої брязкальця, школяр просить із ним порисувати, а підліток просить скласти компанію в прогулянці на велосипеді, значить цей «мову любові» для нього особливо важливий. Приділяйте якнайбільше часу вашому малюкові, беріть активну участь у його діяльності, розділите його інтереси, підтримаєте нові ініціативи. Якщо ви зараз не ввійдете в його мир, у його інтереси, пізніше він вас туди може й не пустити. Саме так віддаляються від родини й підлітки, і вже дорослі малюки. І щоб не упустити психологічний, щиросердечний контакт із молодшим поколінням, з дитинства беріть зацікавлену участь у його життя

Подарунки Зверніть увагу, як поводиться ваше маля з тими іграшками й штучками, які ви йому купуєте або даруєте. Якщо він не береже їх, інтерес його до кожної нової речі швидко слабшає, він кидає її, може легко зламати або віддати іншому малюкові, те, швидше за все, подарунки - не його пріоритет. А якщо ж він довго радується кожному дріб'язку, показує її всім, носить за собою, береже, то «мова подарунків» значить для нього дуже багато чого й прямо свідчить про батьківську любов. У такому випадку потрібно якнайчастіше підносити своєму малюкові маленькі сюрпризи, навіть якщо не вистачає матеріальних засобів. Ваше маля завжди буде рад принесеному в кишені гарному камінчику або каштану й сприймуть це як найвищий прояв батьківської любові

Допомога Зрозуміло, що за своїм малюком ми доглядаємо постійно: з пелюшок і до надходження в університет. Звичайно малюки сприймають ці турботи як належне, але деякі бачать у них справжню любов і турботу. Якщо малюк просить вашої підтримки у всіх свої справах, якщо дякує вам за кожний дріб'язок, що ви для нього зробили, якщо й сам він завжди готовий допомогти дорослим, цікавиться, чим він може бути вам корисний, це значить, що для нього любов - це багато в чому турбота друг про друга. Таким малюкам не можна відмовляти в підтримці, навіть якщо в якісь моменти ви хочете виховати в них самостійність. Адже він просить не від нахабності й ліні, а від душі, у такий спосіб він жадає вашої уваги. Так що прагнете допомагати малюкам у їхніх маленьких справах, залучайте їх для допомоги у своїх, і вони буду почувати себе з родителями як єдине ціле

Дотику Дотику, ніжність і пещення завжди потрібні будь-якому малюкові. Дитини, яких часто беруть на руки, розвиваються швидше, ніж ті, які не знають пещення, затверджують лікарі. Коли малюк маленький, його практично не випускають із рук, гладять, цілують і т.д. Однак згодом до усе більше взрослеющему малюка ми проявляємо усе менше фізичного пещення, це стає якось незручно, ніяково. Насправді ж малюк у будь-якому віці хоче фізичної ніжності. Тому навіть якщо ваш небагато повзрослевший нащадок намагається як би в жарт до вас прильнуть або поборотися, доторкнутися до вас, це значить, що йому не вистачає фізичних контактів з родителями. Тому спробуйте ненав'язливо приобнять його, погладити по голові, взяти за руку. Тільки не робіть це на людях, напоказ, малюк може засоромитися й відіпхнути вас, але це не виходить, що він сприйме це негативно, коли ви будете будинку наодинці, а навпаки, буде вам дуже вдячний

Справа в тому, що все це малюки роблять несвідомо. Бажання приймати любов батьків у тій або іншій формі йде в них зсередини, а зрозуміти й контролювати інші форми любові вони не можуть. От, наприклад, купує мама дівчинці ляльку, одну, другу, а їй найбільше хочеться, щоб з нею в цю ляльку пограли. Або малюка гладять, жалують, а йому необхідно, щоб йому з уроками допомогли. І якщо маля з дитинства не одержує любов у тім виді, у якому він її інстинктивно вимагає, то в нього згодом складається відчуття, що батьки його недолюблюють, не приділяють досить увагу, недостатньо цікавляться його життям. А батьки за цей час, що називається «всю душу в нього вклали», як їм здається. А взаимоотдачи не вийшло

Так що навчитися розуміти й розпізнавати те, що необхідно вашому малюкові, - це дуже важливий крок до його виховання й вашому спільному сімейному щастю

Новое про здоровье

Поздняя беременность

Еще недавно даже будущим мамам 25-ти лет некоторые врачи вешали ярлык «старородящие». Конечно, делалось это, просто чтобы обозначить так называемую «позднюю»…

Фитнес для беременных

Не так давно считалось, что беременной женщине необходимо избегать каких бы то ни было физических нагрузок. Однако в настоящее время медики позволяют…

Для мам и детей! Игрушки, одежда